Мораль — добрішим треба бути...
Одного разу, в Швейцарії XVI століття, заїжджий майстер меча викликав на бій місцевого булочника. Той не міг відмовитися від поєдинку з-за свого положення в суспільстві, вийшов на бій і зарубав заїжджого майстра меча. Перш ніж стати булочником, він проходив десять років в ландскнехтах, на подвійному жалуванні.
А все тому, що треба обережніше вибирати об'єкт для насмішок.
У телеграм-каналі «Клубер» кращі статті про відносини, психології, езотерики та саморозвитку, які допомагають збагатити внутрішній світ і поліпшити якість життя.
***
Одного разу, в Італії XVII століття, заїжджий фехтувальник викликав на бій місцевого кравця. Той не міг відмовитися від поєдинку з-за свого соціального статусу, тому, завдяки своїм зв'язкам, найняв 10-х місцевих бандитів, ті підкараулили заїжджого фехтувальника на виході з борделю, побили і пограбували. Він провалявся на ліжку три тижні і був змушений виїхати з міста без гроша в кишені, бо все, що залишилося після пограбування, віддав лекаря.
А все тому, що перш ніж сваритися з людиною, треба дізнатися, хто в нього друзі.
***
Одного разу, в Німеччині XV століття, заїжджий фехтувальник викликав на бій молодого художника. Той не міг відмовитися від поєдинку. Вийшов на бій і штрикнув заїжджого фехтуна мечем, а після зловив за збройну руку і кинув на землю, залишивши руку в захопленні. Рана від меча зажила швидко, але більше задирака ні з ким і ніколи не фехтував — рука виявилася зламана в трьох місцях, зі зсувами.
А все тому, що перш ніж затівати сварку, дізнайся, як звати твого супротивника і над чим він працює. А раптом це Альбрехт Дюрер, який становить ілюстрації до підручника фехтування і боротьби.
***
Одного разу, у Франції XVIII століття, заїжджий фехтувальник викликав на бій місцевого винороба. Той не міг відмовитися від поєдинку, і пішов за порадою до місцевого майстра фехтування, який тримав свій зал неподалік. Приніс йому бочонок відмінного вина і розповів про проблему.
— Фігня війна, — сказав маестро фехтування, — головне — маневри! Я піду, подивлюся на твого супротивника. — І знявши коле і помінявши тупу на гостру рапіру, пішов шукати заїжджого фехтуна. Вицепіл його в шинку, затіяв сварку під надуманим приводом, так і проткнув йому обидві руки.
— Не сси, брате, — сказав він виноробу, — тепер цей виродок не зможе фехтувати, а якщо зважиться вийти на поєдинок, то ти без проблем впораєшся з ним — просто збивай його клинок вбік і коли його в корпус — ось так! Пару годин винороб потренувався робити батман з уколом, а на наступний день дізнався, що заїжджий фехтун поїхав нафіг з міста. Але з тих пір маестро фехтування безкоштовно пив хороше вино, а винороб три рази в тиждень вправлявся у фехтуванні.
А все тому, що не гріх запитати допомоги у досвідчених друзів.
***
Одного разу, в Польщі, заїжджий фехтувальник викликав на бій місцевого ковбасника. Той не став відмовлятися від поєдинку, але, по доброті душевній, запропонував гостю повечеряти, підсипав в ковбасу отрути, і тихесенько поховав його за сараєм.
А все тому, що не всі будуть грати за запропонованими тобою правилами.
***
Одного італійського архітектора і художника XVI століття викликав на бій заїжджий фехтувальник. Але як тільки він дізнався, що задумав битися з самим Камілою Агріппою, офігів від власної зухвалості, три рази вибачився та поспішив забратися до себе додому.
А все тому, що корисно читати книги, інакше міг би й не знати автора фехтбука.
***
Одного разу, в Київській Русі, заїжджий варяг-фехтувальник викликав на дуель місцевого теслі. Не дослухав до кінця і розбив заморському гостю пику кулаками, а його родової меч зламав об коліно.
А все тому, що треба хоч трохи розбиратися в країні, куди їдеш — не в пошані у нас були дуелі на мечах, зате кулаками в пику пхати вміли і любили.
***
Одного разу заїжджого майстра меча, який всім погрожував своїм талантом, банально пристрелили на поєдинку.
Мораль — не варто ходити з мечем на перестрілки. І не варто загрожувати людям, яких не знаєш. І взагалі не варто нікому погрожувати. Добрішим треба бути. Добрішим!
За матеріалами: Livejournal
