Суспільство

Зустрічають по одягу, або ніщеброди їздять у громадському транспорті

Історія з життя...
6к.

Кожен чув приказку: «Зустрічають по одягу, а проводжають по розуму», яка припускає, що неважливо, як ти одягнений, головне — який ти чоловік. Чув кожен, але не кожен так думає...

Нещодавно мені зателефонувала сестра і крізь сльози поділилася неприємним випадком, який стався з нею:

«Жахливий день! Я відчуваю себе якоюсь бомжихою! Уявляєш, ходила у вихідні в магазин, шукала собі нове пальто. Купила одну приголомшливу модель. Ніжний кашемір молочного кольору. Комір з пухнастого хутра. По фігурі чудово село. Колір, як я давно хотіла. Відмінний фасон. Загалом, не пальто, а мрія! Правда, коштує як дві зарплати середньостатистичного жителя нашої країни, але хіба можна говорити про гроші, коли воно таке класне?!

В телеграм-канале «Клубер» лучшие статьи об отношениях, психологии, эзотерике и саморазвитии, которые помогают обогатить внутренний мир и улучшить качество жизни.

Прийшла додому. Покрутилася перед дзеркалом... Відстебнула хутряний комір... Покружляла... Пристібнула назад... Знову відстебнула... І зрозуміла, що ні... щось не так. Не та модель, яку б мені хотілося. Засмутилася, повісила в шафу і пішла на нові пошуки «свого» пальто.

Забрела в маленький непримітний магазин, де продавцем була сама господиня. Дуже мила й ввічлива жінка. Поділилася проблемою, розговорилися. Запропонувала мені різні хороші варіанти, допомогла з приміркою, пригостила кави, пообіцяла хорошу знижку. Загалом, пішла я з новим пальто, задоволена і щаслива. І ціна виявилася в два рази нижче.

На наступний день відправилася здавати перше пальто. Заходжу в магазин, пояснюю дівчаткам-продавцям ситуацію. Мовляв, дощовою восени з хутряним коміром можна ходити, а без коміра воно виглядає не дуже, а взимку в ньому буде холодно. Ще мені іноді доводиться їздити в громадському транспорті, а там його легко можна забруднити або зачепити, а дороге пальто, шкода. Загалом, не подумала відразу, не дуже практичний варіант, хочу вам його повернути.

Після цих слів з підсобки вилетіла розлючений доросла жінка, мабуть, хазяйка магазину, і почала на мене кричати: «Що значить пальто не дуже?! Що значить повернути?! Та ти взагалі в моді нічого не розумієш! Виглядаєш як дешевка! В маршрутці твоє місце, нищебродка!»

З її рота, як з помийного відра, лилася добірна бруд. Природно, я не очікувала такого повороту подій і розгубилася. Витріщила очі і не розуміла, що відбувається. Не могла зібратися з думками, щоб відповісти...

На шум з підсобки вийшов молодий хлопець. Може, син, а, може, залицяльник. І з таким презирством до мене каже: «Ну що ти так кричиш? Не варто псувати нерви-за всякої нісенітниці. Увійди в її положення, ну не розрахував людина. Поверни їй гроші, може, їй тепер не вистачає на проїзд, або взагалі нічого їсти. Не всі ж, як ми, добре живуть». І так гордовито усміхнувся. Ця істеричка дістала з шухляди пачку банкнот, відрахувала потрібну суму і жбурнула на прилавок, та так, що купюри розлетілися в різні сторони, а деякі навіть впали на підлогу.

Після цього я їй відповіла: «Зустрічають по одягу, а проводжають по розуму. Хоч я і їжджу на громадському транспорті, але, на відміну від вас, завжди залишаюся людиною».

Продавці підібрали гроші, віддали мені в руки, вибачилися і злякано розбіглися по кутках. Напевно, для них це була звична ситуація».

Я, як могла, заспокоїла сестру і обурилася поведінкою господині. Але от що мене дійсно вразило, це поділ людей на якісь середньовічні стану і касти. Бідні і багаті. Ніщеброди і заможні...

Виходить, якщо ти ходиш у шубі, користуєшся смартфоном за сто тисяч рублів і їздиш на дорогому автомобілі, то автоматично стаєш вище за інших? Можеш плювати на всіх і говорити гидоти? Дивно все це. Я вважала, що людей треба цінувати трохи за інші якості. Але хто я така, щоб про це говорити? Така ж нищебродка, тому що теж іноді їжджу в громадському транспорті...

За матеріалами: Анастасія Меньшикова

author avatar
Марина Карасьова Редактор
Наш редактор Марина мріє, щоб усі діти були щасливими. А ще про великій бібліотеці, наприклад, як у письменника Умберто Еко. Вона вважає, що особисте зібрання книг — це колосальний набір ресурсів, що дозволяє зробити навіть неможливе можливим. За освітою психолог Марина, багато років працювала редактором у різних виданнях.
Клубер саморозвиток та особистісний ріст