Проза

...Шкода, але я забула, якою була в дитинстві. Як відрізало: не можу приїхати до Кишинева, бо там усе чуже, як у Ахматової: "люди, речі, стіни". Нас ніхто не знає, ми не туди потрапили, Боже мій!

Марно запитувати: «Чому?»

Люди розкривають обійми. Щоб зімкнути їх.

Варто навчитися цінувати моменти...

Поклонись тому, що в тебе є...

У вас є еталон справжньої любові? Є правильний привід говорити про неї? У мене колись був.

Світ став дуже нерозумно ставитися до кохання...

Серпень треба цідити повільно...

Близькість — це завжди реальність.

Будь добрішим, широко розкрий своє серце, без очікування отримати щось натомість.

Говори з іншими про чудеса, тобто про них самих.

Через мене ти не зможеш спати вночі.