Любов Соколова — «всесоюзна мама», добра, тепла, ніжна. Сонячна від посмішки і погляду до дрібних промінчиків-зморшок. Талановита і принципова. Майже 400 ролей в кіно і жодної негативної... Життя вона прожила дуже непросту, але, незважаючи на це, залишилася світлою людиною.
«Коли вона померла, мене не було в місті.
Це сталося раптово, тьотя Люба не збиралася вмирати, навпаки, вона збиралася святкувати свій 80-річний ювілей, ми з нею обговорювали плаття, в якому підемо на бенкет. Вона раптом тоді сказала ні з того, ні з сього: «Ну, ось в ньому мене і поховайте!»
У телеграм-каналі «Клубер» кращі статті про відносини, психології, езотерики та саморозвитку, які допомагають збагатити внутрішній світ і поліпшити якість життя.
Любов Соколова, народна артистка СРСР, всесоюзна мама, як її називали ще при житті, вона переграла всіх мам, матерів і матусь, жодного разу не повторилася при цьому.
Могла би зіграти головні ролі, і їй пропонували, але була сім'я, синочок, якого вона пізно народила та не хотіла від нього їхати надовго.
Тому погоджувалася на епізоди і щоб зйомки були в Москві.
І ще: вона не зіграла жодної негативної ролі. Це було принципово.
Як пояснила актриса в одному з інтерв'ю: «Я не хотіла грати людей, що здійснюють непристойні вчинки. Я перенесла стільки горя, а тут – стати людиною, яка творить зло!»
Навідріз відмовлялася і категорично, жодні гонорари не могли змінити цього рішення. Але і без них вона знялася майже в 400 фільмах. Її любили і режисери, і глядачі. Коли вона виходила на сцену на концертах чи фестивалях — кланялася в підлогу.
Так, чудові були часи! Народним артистам Радянського Союзу можна було подзвонити, домовитись про зустріч. І не через прес-секретарів, піар-директорів та іншої челяді, а запросто, безпосередньо. Це зараз актеришко зіграв в одному серіалі — а ти диви, вже зірка!
А тітка Люба ходила по вулицях, зупинялася, коли її впізнавали, з усіма говорила, співчувала, шкодувала.
Хоча саму її життя не шкодувала ні крапельки, а била навідліг з вражаючою регулярністю.
Спочатку помер від голоду улюблений чоловік у блокадному Ленінграді, потім сама дивом вижила, вчилася, працювала в театрі і жила в підсобці під дахом, вийшла заміж за відомого режисера, про романи якого обговорювала вся Москва, народила сина, талановитого, красивого, але він пішов в інший світ 26 років...
Залишилася одна, але не стала ні злою старою, ні алкоголічкою, ні божевільною».
За матеріалами: belan_olga
