страждання

Один чоловік потрапив на Божий суд. Довго дивився на нього Бог і задумливо мовчав...

Це заохочується - терпіти біль, жертвувати собою. Навіщо? Щоб отримати сумнівний статус страждальниці, а наприкінці життя сакраментальне "відмоялася, голубонько". Просто це вигідно системі

За страждання - воздасться мені. Ті, хто ображав, хто завдавав болю і зрадив, - рано чи пізно гірко пошкодують... Чи так це?

Як кажуть, життя – це біль, але ми зовсім не приречені пасивно переносити її і не намагатися боротися.

«Вдыхая, я успокаиваю свое тело и разум. Выдыхая, я улыбаюсь. Пребывая в настоящем моменте, я знаю, что он прекрасен».

Там, де багато говорять про іншого, там складно фокусуватися на собі...