утрата

Так чи інакше, але ті, хто нас покинув, залишаться з нами назавжди....

Люди і речі приходять і йдуть з вашого життя, але вони не ваші. Якщо ми цього не розуміємо, то нас неминуче чекає жорстокий урок втрати.

Часом вони ховаються за всім, що ми зневажаємо, чого прагнемо уникнути і чого боїмося. А часом вони ховаються під маскою втрати, за яку ми згодом будемо вдячними...

Наші батьки не вмирають. Йдуть, так. Поруч перестають бути, так. Але не вмирають. Так, як і справжня любов не вмирає.

Бути може, ви і втратили його, але натомість отримали дещо краще- своє життя.

Вони тримали нас за руки, коли ми робили свої перші кроки. Вони були прикладом для наслідування. У світі немає нікого, хто міг би їх замінити...

Ви зрозумієте, наскільки сильно їх любили. В цьому і є головна біль від втрати близьких людей. Ми усвідомлюємо, наскільки вони важливі в нашому житті тоді, коли їх більше немає з нами.