Саморозвиток

Відпускаючи віджилі частини себе, ми стаємо більш сильними і мудрими

 «Людина, яка падає, а потім піднімається, набагато сильніший за того, хто взагалі ніколи не падав», – Віктор Франкл.
2.6к.

У своїй книзі «Символи трансформації» Карл Густав Юнг говорить, що люди багато в чому схожі на Фенікса. Це давнє вогняне створіння, здатне магічним чином повставати з власного попелу, символізує силу стійкості. І під стійкістю тут мається на увазі здатність постійно ставати ще сильнішими, мужніше і яскравіше.

Кажуть, що сльози цієї птиці володіють цілющими властивостями і що сама вона наділена надзвичайною фізичною силою, безмежною мудрістю і умінням керувати вогнем. По суті, Фенікс був одним з наймогутніших архетипів Юнга. У вогні цього міфічного істоти тісно переплітаються творення і руйнування, життя і смерть...

Фенікс або здатність повставати з попелу

 «Людина, яка падає, а потім піднімається, набагато сильніший за того, хто взагалі ніколи не падав», – Віктор Франкл.

Психіатра і засновник логотерапії Віктора Франклу довелося особисто пройти через тортури нацистського концентраційного табору. Як він описує в своїх книгах, що травмує досвід завжди носить негативний відтінок, але його наслідки залежать тільки від людини. Тільки ми вирішуємо, чи хочемо ми знову повстати з попелу заради нових вражаючих перемог. Або, навпаки, краще просто сидіти і розпадатися на частини...

У телеграм-каналі «Клубер» кращі статті про відносини, психології, езотерики та саморозвитку, які допомагають збагатити внутрішній світ і поліпшити якість життя.

Розвиток у людини такої чудової здатності трансформуватися і, незважаючи на страждання, об'єднувати воєдино дихання, бажання і силу, потребує спочатку пройти через найтемніші часи в житті. Зараз ми говоримо про «смерті». Так, зіткнувшись з травмуючим подією, всі ми «трохи вмираємо». Ми відпускаємо якусь частину себе, якої більше не судилося повернутися. І після цього нам більше ніколи не стати колишніми.

Тут Карл Густав Юнг проводить паралель між людьми і Феніксом, тому що це фантастичне створення теж гине. Але Фенікс знає, що з попелу повстане його набагато більш сильна версія себе.

Фенікс в Єгипті

У своїх писаннях Овідій говорив, що в Єгипті Фенікс помирав і відроджувався кожні 500 років. Єгиптяни називали цю величну птицю Бенну, а сама птиця асоціювалася в них з водами Нілу, Сонцем і смертю. Вони вірили, що Фенікс був народжений під деревом Добра і Зла. Це фантастичне створення розуміло, що для набуття мудрості необхідно постійно змінюватися, що воно й робило.

Фенікс пролітав весь Єгипет у пошуках найкращих матеріалів для свого гнізда: гілочок кориці, дуба, нарду і мірри. Осівши в своєму гнізді, Фенікс співав пісні, прекрасніше яких не чув жоден єгиптянин. А потім птах просто дозволяла полум'я поглинути її. Три дні потому Фенікс відроджувався, повний сил і енергії. Він забирав своє гніздо в храм сонця в Геліополі, знову вселяючи в людей натхнення і надію.

Стійкість і наше «гніздо» трансформації

Як бачимо, єгипетський міф про Феніксі – це прекрасна історія. Але давайте звернемо увагу на те, як саме Фенікс робить своє гніздо. Він шукає для нього найбагатші матеріали – ті, що одночасно поєднують в собі тонкість і силу.

Якщо задуматися, то все це дуже схоже на процес відточування людиною своєї психологічної стійкості. Адже ми теж шукаємо якісь елементи для створення по-справжньому надійного притулку, в якому зможемо стати сильніше.

Важливо вчитися розправляти крила, щоб промайнути над своїм внутрішнім світом у пошуках гілок самооцінки, квітів мотивації, смоли гідності, території надій і теплих вод любові до себе. Усі ці компоненти допоможуть виховати в собі стійкість, але спочатку необхідно врахувати один важливий аспект, а саме факт того, що кінець неминучий, що якась частина нашого «я» рано чи пізно все одно піде, перетворившись на попіл і залишки минулого, яке вже не повернути.

Але вітер не розвіє цей попіл. Навпаки, він стане основою для формування більш сильною і мудрою частини нашої сутності.

author avatar
Марина Карасьова Редактор
Наш редактор Марина мріє, щоб усі діти були щасливими. А ще про великій бібліотеці, наприклад, як у письменника Умберто Еко. Вона вважає, що особисте зібрання книг — це колосальний набір ресурсів, що дозволяє зробити навіть неможливе можливим. За освітою психолог Марина, багато років працювала редактором у різних виданнях.
Клубер саморозвиток та особистісний ріст