Кажуть, коли Черчилль виголошував тости, він говорив таке: "Я вважаю за краще не бажати нікому ні здоров'я, ні багатства, бажати лише Везіння! Адже більшість тих, хто був на "Титаніку", були і здоровими, і багатими. Але везучими виявилися далеко не всі з них..."
Прочитайте цю коротеньку замітку-нагадування, яка вийшла в одній із газет через рік після страшної атаки в США 11 вересня 2001 року. Прочитайте її кілька разів, якщо ви з тих, хто занадто часто нервує через дрібниці:
"Можливо, ви знаєте, що керівник однієї з великих компаній вижив під час атаки 11 вересня, тому що повів свого сина перший раз до дитячого садка.
У телеграм-каналі «Клубер» кращі статті про відносини, психології, езотерики та саморозвитку, які допомагають збагатити внутрішній світ і поліпшити якість життя.
Інший хлопець залишився живий, оскільки була його черга йти за пончиками.
Одна жінка запізнилася, бо її будильник не продзвенів вчасно.
Хтось запізнився, застрягши в заторі на автостраді Нью-Джерсі.
Один із них запізнився на автобус.
Одна жінка пролила каву на одяг, і їй потрібен був час, щоб переодягнутися.
У когось не заводилася машина, хтось повернувся, щоб відповісти на телефонний дзвінок.
В іншого дитина тягнула гуму і не була готова вчасно.
Один не міг зловити таксі.
Те, що особливо вразило мене, це чоловік, який одягнув того ранку нові туфлі, добирався до роботи різними засобами, але, перш ніж потрапити туди, заробив на нозі мозоль. Він зупинився в аптеці, щоб купити лейкопластир! Ось чому він зараз живий.
Тепер, коли я застряг у заторі, не встигаю на ліфт, повертаюся, щоб відповісти на телефонний дзвінок... Коли трапляються всі ці дрібниці, які дратують мене, я думаю про себе, що це саме те місце, де Бог хоче, щоб я перебував у цей момент. Наступного разу, коли вам здається, що ранок іде не так, діти одягаються повільно, ви не можете знайти ключі від машини, стоїте на кожному світлофорі, не засмучуйтеся й не виходьте із себе: Бог працює, охороняючи вас. Усе на краще".
Нехай вам сьогодні пощастить!
За матеріалами: Ігор Губерман
