Особисті кордону встановлювати непросто, особливо якщо оточуючі звикли, що у вас їх немає, що ви невідмовні...
— Ну от, і тут він, такий, каже, що, мовляв, я йому не підходжу! Ні, ти прикинь, він мені таке заявляє. Так він себе і свою зарплату взагалі бачив? Алло? Ти мене слухаєш взагалі? У мене горе тут сталося, коханий чоловік, можна сказати, пішов, а ти не слухаєш!
— А може, це ти не слухаєш? Мене не слухаєш, і його не слухала ніколи. Ти кажеш вже сорок хвилин, а мені навіть слова вставити не дала.
У телеграм-каналі «Клубер» кращі статті про відносини, психології, езотерики та саморозвитку, які допомагають збагатити внутрішній світ і поліпшити якість життя.
— Ти що? На годинник дивилася? Це так-то ти дружбу розумієш? А я казала, що нема чого ходити до психолога. Психолог — від слова «псих», так і ти розумом торкнеш. Вже почала. Підтримати Подругу не хочеш в біді, мужика захищаєш. Чужого, між іншим.
— Я дуже хочу тебе підтримати, але вже пізно, а в мене ще справи є. Хоча, знаєш, у мене тут теж дещо сталося, мені теж підтримка не завадить.
— Якась ти бездушна стала, Юль, що з тобою не так. Поки що.
Варто було Юлі покласти телефон і видихнути, як грюкнули вхідні двері. Через секунду на кухню ввалився чоловік.
— О, Юлек, привіт! Є що пожерти? А то на тренуванні з пацанами так поганяли класно, що апетит розігрався. Прикинь, Васян пас закрутив, я ледве відбив! А потім прям звалище почалася, відірвалися по повній, коротше.
— А ти в магазин заходив? Я тобі список скидала.
— Так, я б не наймався в телефон кожні п'ять хвилин дивитися. Ну гарний мені мізки робити! Що там пожерти-то у нас?
— Я просила тебе купити продукти, тому що затрималася на роботі і тому що втомилася. В холодильнику порожньо, — сказала Юля і здивувалася тому, що змогла це вимовити. На сеансі з психологом їй довелося обговорювати цю фрау багато разів, перш ніж голос перестав зрадницьки тремтіти й зриватися.
— У сенсі, втомилася? А що такого сталося? Все ніби працюють і нічого, не втомлюються, не переломились поквапитися в магаз забігти, щоб вечеря на столі був до приходу чоловіка. Ні? Це що за фемінізм тут? Тобі все одно, що чоловік голодний повернувся? Це тебе так психолог підговорила? Ха! Дивись, Юлька, цією стежкою підеш, до розлучення дійдеш. Я тебе не впізнаю, Юль. Що з тобою зробили?
Юля не встигла відповісти, як телефон знову задзвонив, і вона, не глянувши на чоловіка, пішла у вітальню.
— Юленька, ти до нас на вихідні заїдеш? Ми скучили з татом. Сил нема, як хочеться тебе побачити. І це, захопи там свої прилади робітники, ну як зазвичай, гаразд? У мене чуб щось відросла, та й ти її, вже не ображайся, кривувато відрізала в минулий раз, треба б підрівняти. А ще я обіцяла Лідії Павлівні, що ти їй стрижку і мелірування зробиш, як у мене. Їй так сподобалося, так сподобалося. Вона навіть онуку свою хоче привести, її погано підстригли в салоні, треба б допомогти дівчинці.
— Мама, якщо пам'ять мені не зраджує, чубок ти просила за косою тобі зробити, а я тебе відмовляла.
— Ой, ну тобі хоч нічого не кажи. Критики не виносиш. Правди не любиш. Даремно ти так, донька. Треба вміти визнавати свої недоробки.
— Я збиралася до вас заїхати, але ненадовго, у мене плани на ці вихідні, хочу в парк вибратися погуляти, поки літо не закінчилося. А то я і так майже без вихідних, то на роботі когось підмінюю, то підробіток термінова.
— Які плани? Який парк? Я обіцяла Лідії Павлівні...
— Мамо, ти тільки не ображайся, будь ласка, але раз ти обіцяла, ти її і стрижи, і мелируй. І внучку її теж, тому що я заїду провідати тата і піду гуляти в парк. Я так вирішила.
— Це що за яканье таке? Звідки взялося? Тридцять років була нормальна, а тепер що? Наче підмінили! Набили дівці голову всякими дурницями новомодними, як з тобою спілкуватися тепер?
— Тебе дійсно вперше за багато років цікавить, як зі мною спілкуватися, чи ти намагаєшся знову жертву поганий дочки зобразити?
— Батько, батько, з Юлею біда, переробив психолог нашу доньку! Терміново неси мені валеріанку, я не можу це терпіти. Вона і собі, і нам все життя тепер зламає!
Юля не стала дослухувати мамині стогони і натиснула відбій. Голова гула, руки трохи тремтіли. Психолог попереджала, що міняти звичний спосіб дії не так-то просто, але зараз незважаючи на накат на неї слабкість, Юля відчувала себе переможницею.
— Юлек, слухай, я тут піцу і роли замовив, Каліфорнія, ну як ти любиш. Щось я погарячкував, напевно, а?..
За матеріалами: Ганна Безсмертна
