Я думаю, у житті кожної жінки може бути чоловік, який ображає, ображає її, знущається над нею. Психологи скажуть, що вся справа в несвідомому, у виборі партнера згідно з батьківським сценаріями або родовим програмами. Все це має місце і іноді очевидно. А трапляється, відбуваються важко зрозумілі речі: наприклад, гарна дівчинка з люблячої родини вибирає соціопата і отримує весь набір проявів тіньової сторони особистості. Як ніби у особистості є потреби виміряти себе до дна.
У багатьох жінок болючий, травмує досвід відносин – це природний етап становлення її особистості. Щоб опуститися і принизитися до самого краю, потім зненавидіти весь чоловічий рід, розчаруватись і зневіритися, і тільки згодом, дай Бог, усвідомити, що справа не в чоловікові – справа в тобі. Це ти себе мало, зовсім мало, любиш, не поважаєш і не цінуєш. Тому і дозволяєш робити з собою все, на що здатна його поранена психіка.
А ще ти дуже боїшся самотності. Ти можеш бути сильною і незалежною, мати квартиру, машину та інші блага, але не бути самодостатньою. Тобі самій з собою некомфортно, ти панічно боїшся залишитися одна. Так-так, твоя голова пояснить тобі, чому ти чіпляєшся за цього чоловіка – ти ж любиш. Але це не любов. Це все взагалі не про кохання. Це залежність. Страшна, тяжка любовна залежність. Коли і разом неможливо, і окремо – пекло.
У телеграм-каналі «Клубер» кращі статті про відносини, психології, езотерики та саморозвитку, які допомагають збагатити внутрішній світ і поліпшити якість життя.
Я впевнена, що любов можлива тільки тоді, коли ти не боїшся втратити партнера. Тобі може бути без нього сумно, часом – самотньо, але не панічно і безвихідно. Коли є довіра собі і світу, коли ти вільна від установок несвідомого, ти знаєш, що у стражданні немає великого сенсу. Завжди можна відмовитися від того, що тобі приносить біль, і отримати щось краще, що приносить задоволення і радість. І вибір ти зробиш усвідомлено, а не йдучи на приводу страхів: страх відкидання, страху невідомості, страху самотності та інших страхів.
Одного разу опустившись на дно почуттів, дійшовши до повної розгубленості і разобранности, немає ніякого резону вибирати залежність знову і знову. Написати легко, але зробити з собою таку перезавантаження (а для іншого вибору потрібна своєрідна перезавантаження — переустановка глибинних переконань) вкрай важко. На це можуть піти роки, причому роки самотності. Але іншого виходу немає. І перший крок – закінчити в один момент всі муки, обірвавши хворобливу зв'язок. Почнеться нове страждання від розриву відносин подібна ламанні від наркотиків. Ось тут до психологів і психотерапевтів – видужувати.
Стати зрілою, цілісною особистістю – основне завдання. І вона варта того, щоб пережити ломку і почати жити вільно і щасливо.
З любов'ю, Лілія Ахремчик,
тренер, психолог, коуч
