Не зберігайте образи, не отруюйте своє життя...
1. образи легко видаляються виплакуванням. Поки образа свіжа - плачте! Не стримуйте сліз, ваше здоров'я дорожче за гордість. (B принципі, звісно, дехто вибере гордість і доведе себе до інсульту - і так буває).
2. "Подушка для биття". Спати на ній не можна нікому - ні вам, ні комусь іншому. Подушку цю належить бити. Лупіть по ній щосили, так, як би ви хотіли побити кривдника! Виплесніть усю негативну енергію, висловіть подушці все, що хотіли б висловити кривднику. Пам'ятайте - неможливо пробачити, стримуючи негативну енергію образи в собі!
3. Вимовляння на воду. Сядьте на березі річки і розкажіть річці весь свій біль і печаль. Дивіться туди, куди витікає вода, і розповідайте, як вам боляче й прикро, як ви страждаєте.
Повірте - річка віднесе багато ваших образ, це перевірений засіб. Якщо річки немає поблизу - можна відкрити кран у ванній і - вперед.
4. Криком. Підіть в абсолютно порожнє місце і якщо ваша образа перетворилася на злість - викричіть цю злість, кричіть щосили! Матюкайтеся, кричіть непристойні слова, що спадає на думку, нічого не стримуйте і не контролюйте. Вкладіть у крик усю негативну енергію, що накопичилася.
Знаю людей, які кричать удома, у ванній, поки немає нікого вдома. Не звертаючи уваги на те, що можуть почути сусіди - ну так здоров'я то дорожче за гонор?
5. Виписуємо образу. Сядемо і візьмемо аркуш паперу та ручку. Писати ТІЛЬКИ від руки! Пишемо число, місяць, рік, час. І починаємо писати все, що накипіло на серці, що тривожить і не дає спокою. Закінчуємо, коли закінчиться аркуш із двох боків. Інший аркуш не беремо! Це дуже важливо - у виписуванні важлива міра. Пишете в кінці - закінчую, знову час вказуєте - обов'язково. Перечитуєте все, що написали. Можуть бути дуже неприємні відчуття, терпіть, це нормально.
Потім спалюєте листок, стежачи, як він згорає, як згортається папір, як тануть рядки у вогні. Так згорає ваш біль і образа.
6. Найефективніше та найекологічніше правило розчинення образ - усвідомлене сприйняття. Відчуваємо в тілі, де знаходиться образа, який вона має вигляд, фіксуємо у свідомості. Подумки вимовляємо: "Я тебе бачу, ти відносно мене." З цими словами "виводимо" її з тіла й запитуємо: "Чого ти прийшла мене навчити?".
Результат може бути приголомшливим! За кілька хвилин не тільки можна розчинити образу, а й зрозуміти великий сенс Життя, що спрямовує нас до кращого.
