Вербальне відображення того, що відбувається в житті
Не знаю, як ви, а я вдумливо ставлюся до фотографій, де, наприклад, доросла жінка цілує, обіймає свого батька і підписує: "Мій найкращий і єдиний чоловік". Або інша доросла жінка обіймає свого сина і підписує: "Мій найулюбленіший чоловік".
Ви, звичайно, можете сказати, що це всього лише слова, але я не погоджуся. Це вербальне відображення того, що у людей відбувається в житті. Майже напевно можна сказати, що у цих жінок невдале особисте життя або, скоріше за все, повна його відсутність.
Ну, а як інакше? По-іншому не може бути, оскільки місце коханого (більше того, єдиного) чоловіка вже зайнято. Відбулося змішання ролей. Коханий чоловік у житті жінки має існувати окремо від батька і сина.
Можете сказати: "У мене і чоловік - коханий чоловік, і син - коханий чоловік", і я майже зі стовідсотковою гарантією можу стверджувати, що між сином і батьком у сім'ї - явна конкуренція.
Син може бути улюбленим хлопчиком, улюбленим сином, батько - улюбленим татком, татусем. Але коханий чоловік - це інший чоловік. Навіть у думках у жінки для нього має бути окреме місце, якщо жінка хоче-таки знайти свою пару і жити в парі щасливо.
Ну, уявіть тільки, якщо дорослий чоловік розмістить фотографію зі своєю мамою і підпише: "Моя кохана і єдина жінка". Як ви, пані, це сприймете? Чи захочете вступати в конкурентну боротьбу з мамою? І чи захочете починати стосунки з цим чоловіком?
Якщо у вас інакше, подумайте над тим, що відбувається.
Автор — Лілія Ахремчик
