Річ у тім, що в таких людей сформувалася низка звичок і уявлень про життя, які не вивести розпеченим залізом. Найімовірніше, ці особливості знайдете в собі й ви... Чи ні?
Ми вміємо себе захищати. Це дуже велике благо. Ті, хто виріс і жив у 90-ті, ніколи не будуть вівцями. У нас навіть у страшному сні не можна уявити таку ситуацію, як у Кельні. Наші мужики не ганчірки. Вони, можливо, часто ледарі. І не завжди вміють заробляти. Але вони ніколи не кинуть своїх жінок на поталу знахабнілим тварюкам. За кожного чоловіка, чия юність минула в цей непростий час, я давала б двох молодих.
Ми не довіряємо системі. Це одна з найпомітніших побочок 90-х, які я зустрічала. Наші люди спочатку дивляться на будь-яку ініціативу держави з підозрою. Особливо якщо йдеться про щось серйозне, типу пенсійної реформи. Добровільно наша людина не віддасть свої гроші на зберігання державі практично ніколи. Вона скоріше переведе їх у валюту або вивезе за кордон за першої нагоди. Мабуть, знадобляться роки, щоб щось змінилося.
Ми не вміємо збирати гроші. З тієї ж причини, про яку я писала вище, багато людей мого покоління не вміють збирати гроші. Я, наприклад, не вмію від слова зовсім. Ну а як їх збирати, якщо в дитинстві вони горіли, витікали між пальцями. Я пам'ятаю, як ми з мамою бадьоро йшли до кіоску, купувати мені снікерс. Розрахувавшись із продавцем і простягнувши мені шоколадку, мама зітхнула. - Але ж це та тисяча, яка відкладалася на твоє 18-річчя! - сказала вона. Відтоді я зараховую себе до тієї породи людей, яким гроші "руки палять".
Ми любимо секс і готові до експериментів. Можливо, справи так йдуть не у більшості. Але в багатьох, це точно. Пам'ятаєте той час, коли на країну хлинув потік нічим не контрольованої сексуальної інформації? Коли в кінотеатрах йшли еротичні фільми, а в кожному будинку у батьків лежали порнокасети? Ми виросли в обстановці сексуальної свободи. І дуже негативно реагуємо на будь-які спроби її забрати.
Ми боїмося скаржитися. Ми виросли в той час, коли міліції дійсно не варто було довіряти. Довіряти в принципі нікому не варто було. Нас оточували бандити, злочинні схеми, корупція і свавілля. Відтоді наша людина дуже побоюється скаржитися. Раптом усі навколо пов'язані? Так і ходить часто людина, ображена і налякана. А в опитуваннях рапортує - всі задоволені!
Ми дуже не любимо обмеження. Звикнувши до безмежної свободи та вседозволеності, нашим людям доволі складно сприйняти світ, у якому існують обмеження. Дехто досі вважає, що інтернет це глобальний смітник, який існує для виплеску агресії, що за контент не треба платити, а бананову шкірку можна викинути просто на вулиці. Особливо якщо ніхто не бачить. Нічого, ми ще виростемо!
Наші жінки - найсексуальніші. Наприкінці 90-х, на початку 2000-х це набувало карикатурних форм. У будь-якому місті можна було відрізнити співвітчизниць за найкоротшими спідницями. Зараз стали розсудливими трохи. Але тенденція залишається. Наші жінки люблять сукні та спідниці, підбори та прикраси. Наші жінки люблять підкреслити ніжки і грудки, животик і плечі. Жінки 90-х, як і раніше, несуть у собі дух сексуальності та свободи. І щось у цьому є...
А найголовніша наша риса знаєте, яка?
Ми не боїмося труднощів. Тому що якими б кризами не загрожувала нам поточна ситуація, ми знаємо - так, як було тоді, вже не буде. Ті, хто вижив у той лихий і відчайдушний час, виживуть і тепер. Ми - люди, загартовані вогнем. А це означає, що ми - люди підвищеної міцності.
А які звички у вас залишилися з 90-х?
Автор — Morena Morana
