У молодості ж як? Пристрасть, гормони, та «ой, тільки не в мене!!!»
А після сорока все набагато складніше.
По-перше, тобі «не шешнадцать, і не перший», а значить, будеш кобениться місяць. Ну, щоб не думав, що ти легка здобич якась. Ні, квітів-подарунків в принципі не треба, але все одно треба. Якщо ти не мудак. Ресторани, фотобієнале, виставки Ван Гога, розмови про поезію Срібного століття і про Акунине.
Гаразд, не мудак, припустимо. Хороший мужик, можна їхати в гості. І їдеш. І з порога починаєш палити всякі ознаки жіночого проживання на даній території. Навіть якщо чоловік думає, що його колишня все вивезла, включаючи навіть магнітики з холодильника — він помиляється. По-любому у ванній будуть валятися ватяні диски, закотилися під пральну машинку олівці, а на кухні неодмінно знайдеться кухоль з написом «Мій самець Вова!»
І ти така: Ага, з бабою нещодавно розплювався. З одного боку це добре, з іншого — геморройный мужик. Баба щас посидить-посидить, п'ятниці дочекається, набухается, почне надзвонювати і ридати «Вова, я в говнооооо, забери мене отсюдааааааа!» — і Вова зірветься ж забирати, тому що почуття ще не охололи і все таке. Ну і кухоль, знову ж таки. А тобі скажуть: Малюк, пробач, я все ще люблю.
Так що потрібно бути насторожі.
Що ще можна спалити на раз-два? Гору шкарпеток під кріслом. Значить, звик, що це все звичайно вигрібає баба, лається і стирає. Несамостійний мужик. Сраний прям ось навіть мужик-то. Ненадійний. Всього Ван Гога з Акуніним прям перекреслив разом.
Якщо пощастить, можна знайти місце, де у мужика лежать ліки. Тому що ліки є у кожного мужика. І добре, якщо це анальгін який, або аспірин. А то, буває, там така аптечка, що аж зависаєш як Пентіум один: і від проносу, і від запору, і Віагра, і трихопол з ністатином, і мазь від лишаїв, і свічки від геморою, і валідолу відро.
І всі з ним відразу зрозуміло: слабкий шлунок, серце теж, про решту взагалі страшно й думати. І не варто, і хворе все. Плюс геморой, і лишай під питанням.
Ось як з таким відносини заводити? А замужи йти? А ніяк. Треба валити звідси під будь-яким приводом. Крім прийменника: «щось у мене голова болить». Цей аптекар тебе тут же нагодує усіма своїми валидолами-пирамидонами, яких у нього вооз і візок. Так що потрібно брехати про втекла молоко і праска.
Зворотна ситуація і з бабою, до якої мужик в гості прийшов. На цьому місці ми з подругою перерахували всі ганебні жіночі провали, включаючи ліфчик з потрійним пушапом, що висить у ванній, крем від варикозу, таблетки від тиску, термомаску від целюліту, шампунь від облисіння і перуку на трилітровій банці. Тобто ось закосити під молоду-здорову-бесцеллюлитную і пышноволосую дівчинку не вийшло однозначно.
І все ж не передбачиш. Проколотися можна на чому завгодно. Тому нормальні люди за 40 воліють побачення в готелях або на знімних квартирах.
І ось як жити-то взагалі? Як створювати сім'ї? Все ж вже розумні такі, прошаренные, очей досвідчене. І ніяких тобі загадок: ні жінки, ні чоловіка.
Одне радує: Любов все-таки існує. І от якщо це вона і є — то плювати тобі і на аптечку його, і на кухоль, і на шкарпетки. А йому плювати на крем від варикозу і на поролон у твоєму ліфчику, якого там більше ніж в дивані.
Я не вірю в любов, яка трапляється в 18 років, я вірю в ту, яка трапляється після 40.
Думаю, пояснювати чому — не треба.
Всім любові.
За матеріалами — timeallnews.ru
